Візуалізований довідник
Браслет із меандровим орнаментом із Мізинської стоянки
Орнаментована кераміка трипільської культури
Софійський собор у м. Києві – перша половина XI ст., сучасний вигляд
Спасо-Преображенський собор (Чернігів)
Успенський собор (Київ)
Михайлівський Золотоверхий монастир
П'ятницька церква в м. Чернігів – кінець XII – початок XIII ст.
Вишгородська ікона Божої Матері
Свенська ікона Богородиці
Мініатюра «Євангеліст Лука» з Остромирового Євангелія – 1056–1057 рр
Мініатюра «Родина князя Святослава Ярославовича» з «Ізборника» – 1073 р.
Браслет із меандровим орнаментом із Мізинської стоянки, виготовлений з кістки, є унікальним артефактом пізнього палеоліту, що відображає естетичні смаки та художні навички первісних людей.
Трипільська культура є однією з основних давньоземлеробських культур кам'яно-мідної доби (енеоліту).
Софійський собор, або Софія Київська — собор XI століття у Києві. Початково збудований у візантійському стилі, але зазнав численних руйнувань, у XVII—XVIII ст. був реставрований, принципово змінив свій вигляд і тепер є зразком українського бароко.
Спа́со-Преображе́нський собо́р, або Спа́ський собо́р у Чернігові — одна з найстаріших збережених монументальних кам'яних будов України, головна споруда Чернігівського князівства. Пам'ятка давньоруського зодчества. Зала храму є чи не найкращою в Україні для звучання голосу.
Успе́нський собо́р (Собо́р Успі́ння Пресвято́ї Богоро́диці) — головний соборний храм Успенської Києво-Печерської Лаври. З 2000 до 31 грудня 2022 року використовувався Українською православною церквою Московського патріархату. З 7 січня 2023 року Православна Церква України регулярно звершує в ньому богослужіння.
Свято-Михайлівський Золотоверхий монастир — чинний православний монастир на честь Архангела Михаїла в Києві, головним храмом якого є катедральний собор Православної церкви України — Свято-Михайлівський Золотоверхий собор.
Православний храм (ПЦУ: Чернігівська єпархія), розташований у Чернігові. Побудований в кінці XII — на початку XIII ст. на чернігівському посаді біля Торгу на кошти купців; чотиристовпна, тринавна, триапсидна, однобанна, в основі плану — чотиристовпний хрестово-купольний храм, майже квадрат у перерізі.
Одна з найдавніших ікон, зафіксована в літописах. Її називають Богородиця Елеу́са «Вишгородська» і датують XII століттям. Нині вона під назвою Володимирська знаходиться у Третьяковській галереї у Москві.
Найдавніша зі збережених ікона Іконописної школи Києво-Печерського монастиря.
Остромирове Євангеліє є найстаршою російською датованою книгою. Це Євангеліє було написане в 1056-1057 роках у Великому Новгороді дияконом Григорієм на замовлення новгородського посадника Остромира, як свідчить про це зробленій самим дияконом Григорієм запис у кінці книги. Остромир був родичем великого Київського князя Ізяслава Ярославича. Євангеліє як книга включає в себе чотири Євангелія від різних апостолів - Матвія, Марка, Луки та Івана. Ці тексти визнані Православною Церквою як достовірні свідчення.
Першою давньоукраїнською книгою енциклопедичного характеру вважається «Ізборник Святослава 1073 року». Це - чудово оформлений рукопис, який відзначається високою якістю пергаменту, ретельним кирилівським письмом та мистецтвом оздоблення різнобарвними заставками, малюнками, ініціалами з використанням фарб і золота. Рукопис містить понад 380 статей щонайменше сорока авторів з християнського богослов'я, філософії, логіки, поетики, граматики, етики, історії, ботаніки, зоології, медицини, мінералогії, фізики, математики, астрономії тощо.